|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51563
|
| Рецензій: |
96011
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 22881, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.136.22.204') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
вічне кохання
|
|
|
| © Юліан Сліпецький, 01-05-2010
|
Ось свічка догорає, полум’я шепоче,
Напевно, щось мені сказати хоче.
Мерехтить і рветься до розмови,
Мені відкрити таємницю хоче слова.
Замислився, який в нас сенс життя?
У когось гріх, хтось прагне каяття.
А інші мають незалежність і свободу,
Хтось береже навіки свою вроду.
Хтось розчарований в коханні, у сльозах,
А хтось щасливий, щирий в почуттях.
Хтось хоче в дамки вийти в шлюбі,
А хтось плює на все, що кажуть люди.
Когось лиха хвороба зачепила за живе,
А хтось із усмішкою по життю іде.
Хтось сирота, не знав ні втіхи, ласки,
А хтось з сім’єю, мов живе у казці.
У чому сенс життя вогонь шепоче,
Де вічне щастя чоловіче і жіноче?
У нас самих! В думках, подіях, рухах,
Ну скільки можна жити в філософських муках?
Задумайтесь про сенс свого життя,
Змініть гримаси на яскраву усмішку обличчя.
Лиш тільки доброта і щирість личить,
Змініться, доки ще горить свіча.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
