Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2554
Творів: 46325
Рецензій: 90458

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

О.К.

© Той, що греблі рве, 30-04-2010
Тобі словами не скажу нічого.
Слова – початок. І слова – кінець.
Слова зведуть нам душі нанівець.
Та ж не було їх на вустах у Бога.

Слова обмежать. Сітями впіймають.
Боїться слів окриленість моя,
летить туди, де в безгомінні сяє
твоє, ніким не назване ім’я,
що ні початку, ні кінця не знає.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 5

Рецензії на цей твір

окриленість :о)

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ярина, 03-05-2010

Гарно!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Львів, 30-04-2010

Цей хороший вірш...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 30-04-2010

НесказАнно гарно про нескАзане

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 30-04-2010

Рекомендую іншим

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 30-04-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.67938494682312 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …