© hrystia, 28-04-2010
|
Ніхто не чує,
Ніхто не відчуває;
Ти для мене-все,
Ти-найцінніше,
Але ти мене не чуєш,
Ти моїх слів не розумієш,
Чи,може,все вдаєш,
Чи,може,випробовуєш.
А я тим часом страждаю,
Ти не пропонуєш чаю,
Тільки його вчорашнього допиваю,
Лиш гіркий його смак люблю,
Бо,коли п*ю солодкий-терплю.
Коли твій погляд стрічаю-
Нестерпний солодкий чай смакую,
Коли погляд відпускаю,
Ніби його гарячого на серце виливаю.
Чому ти так зі мною чиниш,
Чому мого болю не бачиш?
Ти мого серця не відчуєш,
Допоки свого не відкриєш...
Я іду по коридору,
Стрічаю чиюсь посмішку хвору,
Я іду до дверей,
Бачу сотні незрозумілих постатей.
Усе падає,
Усе цінність втрачає,
Рука двері відкриває,
Майже все переборює...
Лишилось тільки дихати,
Повітря набирати,
Вітер вдихнути,
Нарешті його відчути.
Не бачити нікого,
Крім неба близького,
Нема нічого навколо,
Тільки снігом замело.
Вже душа вільна,
На грані вона,
Нереальність-за плечима,
Довершеність-перед очима...
Знов вриваюся у вир,
Усьому ніби мир,
Але,ні-це обман,
Всім він тут цар.
Вийди під небо,
Вдихни його подих,
Може,ще не пізно,
Може,серце не замерзло.
Моя мрія розбита,
Перед твоєю дорога відкрита,
Допоможу її здійснити,
Зумій усе пробачити...
Небо прекрасне,
На правильний шлях веде,
Тільки його зрозумій,
Допомогти дозволь,одній...
Усе переплуталось:
І небо,і ти,
Що чи хто важливий і коли,
Кого шукати?
Потребую тебе чи неба,
Чи здолаю все одна,
Чи зрозумію сама,
Чи поміч чиясь потрібна?
Скажи,не мовчи,
Фальш залиши,
Відкрий свої думки,
Все з чистої сторінки розпочни...
|
|
кількість оцінок — 0 |
|