епіграф:
де жити не важко,
там і умерти не страшно.
дійові особи: лірична героїн_я, вона ж - л.г.,
і кілька її дисоціацій.
л.г. /партія німфетки/:
покотився уздовж ріки синій потяг і на колеса
намоталися будяки й кволі тіні горілих сосен
він загойдує він такий: збуваються всі адреси
всі дороги чоловіки животи і трава волосся
л.г. /партія провінційної драм.акторки/:
він монтує німі стрічки зі стоп-кадрів вокзальних станцій:
голубове, нові санжари, о! - полтава... й усе кіно...
я тримаю чолом шибки. я тримаюсь... бо без квитанцій
сосни просяться у вагон, напираючи на вікно...
л.г. /партія тіма бартона/:
анемічно-бліді вишні притискають до чорних пальчиків
білі ваточки-квіточки, кров зібравши в червоні ягоди.
ми на світі тепер одні. нам нікого не треба бачити...
потяг теплий, бо він такий: для самотніх, дурних і лагідних...
хор /багато-багато геометрично правильно розташованих л.г./:
плями сонця - руді коти... з абрикос облітає сніг,
мов пігулки від самоти. саме ти мені замість них...
о!о!о!о!
л.г. /партія провідниці/:
хмари йдуть на вечірній дзвін і збираються у руках...
горизонт від води м*який. наш вагон прибуває в_сім!
потяг котиться вздовж ріки. рейки плутаються в гілках...
ти, напевно, такий як він! я, напевно,
така як всі...
л.г. /партія вар*ятки/:
а на яблуньках качечки червячки колупали з яблук
і злітали затим у ніч: о-о-о-ой густою червивою зграєю!
непритишена ще ніким, ледве чутно тебе питаю я:
...що тобі сниться, коли ти мовчиш
і мовчанню немає краю?..
дубльдва:
...що тобі сниться, коли я мовчу
і мовчанню немає краю?..
л.г. /партія поетки/:
а коли це порожнє слово
врешті стане мені на горло,
потім - стане дорожчи-м-овчання
і чуттєвої анаші,
ти послухай, моя_любове:
хай хоч тричі слова і сови
геть не ті, ким вони здаються,
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design