От і осінь, моє серце,
от і осінь...
Зграя листя відпливає
в неба просинь...
Раз душа
твого кохання
вже не просить –
значить, осінь,
моє серце.
Значить, осінь...
Що нам з літа,
мій коханий,
що нам з літа...
Терни в серці
від очей сторонніх
скрито.
І тремтить душа,
дощем байдужим
вмита...
Де ж поділось,
мій коханий,
наше літо...
Босанова,
мій невтішний,
босанова...
Невесела і немодна,
і ненова...
І душа кружля в ній
змокла,
знову й знову...
Босанова,
моє серце...
Босанова...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design