Чорні троянди у руках,
Блищать сльози у очах,
Вбиті надії у серцях,
Лиш відчутний біль у душах.
Троянди колять руки,
Вони приносять лиш муки,
Ллється кров з руки,
Троянду міцніш злови,
Цей біль на волю відпусти,
Голосно я тоді заплачу,
Ти мене не осуди.
Якщо хочеш,на пам*ять троянду залиши.
Притулю до серця її-
Відчую руки твої,
Вони ж торкались її,
Вони ж любили її,
Нехай біль вийде,
Нехай усе пройде;
Троянда,можливо,біля серця росте,
Можливо,вічно тут живе.
Лишень роки її змінили,
Колючки виросли,
Простір заполонили,
Пощади не лишили.
Колись ця троянда
Білою була,
Щастям цвіла,
Лиш тепло несла.
А зараз-біль від неї,
Рани навколо неї,
Вони захопили серця наші,
Ніколи не покинуть думки наші.
Твої руки не тут,
Вони залишили троянди мук,
Вони не заспокоять ран,
Вони не кохають троянд...
Чорна троянда
Нагадує,що була
В житті моїм любов твоя.
Колись приніс троянди ти...
