Живе смайлик,який плаче,
А всім здається,що він сміється,
Живе личко сумне,
А всім воно щасливим видається.
Смайлик посміхається,але сумно,
Посмішка сяє,але боляче;
Рвуться струни,але непомітно,
(Музика весела грає).
У смайлика очі загадкові,
А інколи без перешкод
Можна прочитати всі таємниці,
Навіть не шукаючи нагод.
Жити смайликові просто,
Завтра буде новий біль,
Висохнуть сльози,буде сухо
В очах і душі,залишиться лиш тінь
Вчорашніх переживань...
Буде сонце завтра,
Дивлячись,на яке,течуть сльози
В смайлика,який всім посміхається.
Смайлика,який живе собі,
Не здогадуючись про інше життя,
Собі на славу,а більше-болю власного;
Інколи та посмішка
Ховає і краплю щирості,
Чисту сльозу світлості...
