Моя душа пуста,
В ній лиш вода
І уламки скла,
Я не знаю,чи жива...
Б*ється серце просто так,
Не знаю,чи прийшов вже крах,
Хочеться жити так,
Щоб віднайти якийсь знак...
Вже не болить душа
І серце не говорить,
В очі пустоті дивлюсь,
Затьмарюється височінь...
Десь є рятунок,
Та ніхто нічого не дарує просто так,
Робить крок,
А потім знову відступає...
Залишається лиш тінь,
Спогади забутих хвиль,
Покинуті давно слова,
Кимось звеличувані почуття...
