Десь у думках я тебе шукала,
Загубила біль у серці,двері зачинила;
Забула,як колись кохала,
Від болю знов і знов тікала.
Вже не дивилась в очі,
Туман-не видно душі;
Я так довго чекала,
Від смерті кохання оберігала.
А його не було видно навіть тіні,
Я згубилась у пустому місці;
Бачила твої щасливі очі.
Знову будилась у пеклі.
Давно тебе не було,не втримала й кохання,
Зачинила серце,бо знала,що немає щастя;
Ховалась у тумані,щоб ти не знайшов.
Загубила промінь сонця,який один обігрівав.
