там, де море розлуки, знайдеться і острів стрічання
ми усі, як прочани, долаємо опору хвилі
ради щастя земного ідемо на дно, на тарани
і зализуєм рани, здолати стихію не в силі
за змарноване щастя незмінно приходить розплата
запитати б у ката, чи гостра сьогодні сокира
ми хоча і прочани та можемо шлях обирати
море - тільки калюжа, якщо в тебе добрі вітрила...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design