Стоїть хата самотня.
Нікого немає.
Лиш духом стражденний
цвях в дверях витає.
Сердито він будить змучені двері.
А зовні вони такі тихі...
Всередині - вогонь, життя і сік.
Пси ласують вухом.
Коти граються оком.
Може, хто бажає купити любов???
Ану ж бо!
Ви - двері, і завжди скрипите!
Може, того іншим не чутно,
Любов - це цвях,
металевий гострий цвях.
Як стріла він пробиває серця...
Вони ж у вас не червоні!
Їх колір - сірий, іноді - рожевий...
Фарбуйте, малюйте і плюйте в обійми!
Плавте думками, то віра глибока!
То лункА віра в колодязь.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design