Він дзвонив на небо і
домовився про своє життя -
її небо замкнене в його очах.
Він телефонував богу
(тобто самому собі)
і заборонив сприймати серйозно
її сльози і сни.
В нього є купа реакцій
на її редакції
і напис на чолі:
"НЕМАЄ ШАНСІВ".
Вона: обірвана але монотонна,
мріє дізнатись телефон бога;
чи хоча б неба,
вона вважала що точно знає
що їй й від кого треба,
минає знайомі вікна,
лазить по стінам і стелям,
голову обертає на 180 градусів
але даремно.
Він напевно непевний
і з ніби шукаючим поглядом,
щедрий на чужі жарти,
ігнорує відверті розмови,
ні про що особливе
не мріє, економить дотики,
носить взимку літні футболки.
Вона: носій всіх невдач планети,
рекордсмен по не надісланим
листам у конвертах,
пам`ятає всі обрАзи і компліменти,
часто співає сентиментальні куплети,
домальовує спогади на монети,
проходить через будь які двері.
Вона не знає що таке страх,
а він перевертень у почуттях.
Він застосовує дешеві прийоми,
для неї не перешкода
самозакоханість і втома.
Він живе за планом,
грає кумедні і тупі ролі,
гастролює по вихідним
в центрі міста,
паразитує вдома,
він не вірить у виграші мільйонів.
Він вічно на важливих зустрічах
із самим собою,
рідко читає повідомлення,
у нього режим "без звуку"
цілодобово.
Вона вважає, що
колись все скінчиться,
без хеппі ендів але визначиться,
вона сприймає його життя,
як особисту проблему,
пише постійно його портрети,
часто впадає в апатії
а потім ловить комети,
може вимирати на тижні
і оживати від проявів райдуги.
Серед дороги вона на машини
не звертає уваги анітрохи,
вона змінює старі джинси на підбори,
вона перефарбовує нігті
в яскраво блакитний, але частіше в чорний.
вона вміє прощати страждати сумувати,
її тіло горним хребтом лежить на картах.
І все ж вони обидва чогось варті
раз небо вирішило існувати
в телефоні відповідає зайнято
і їх лінії перетинає.
(це ж так типово коли один з двох нічого не відчуває )
