Безпечний секс - не секс
не може бути захищеним
завідоме сміття
чи закохане м"ясо.
Кава і цигарки не модні
ми за голод яблука і мінералку
жодного алкоголю і сну
така в нас робота.
Щури і слони на фото
треба більше платити дантисту
щоб повиривав усі зуби
щоб порізав усі ясна
щоб порвав усі губи.
Яблука в ножах
відскакують з під столу
і дивляться наче милі
не брешуть і посміхаються
в них звичка.
ВБИЛАСЬ З МОТЛОХУ
Ми їдемо з глузду
давно вже поїхали
не маємо напрямку
десь вже напевно
і близько і далеко
та солодкі крильця хтось відкусив
тому і не полетіли.
Прослуховування
навколо шпіони і вороги
я точно затьмарилась
їх присутністю - повбивалась
такі розбиті щелепи
як отруєна акула
вкусила саму себе.
У ТБ тільки грип
тільки епідемія
в мене теж
теж грип
теж своя
теж тобою
ми не хворіємо
в тебе вроджене щеплення.
В колі
Нас попереджали
все буде
іще ковток
і все
Ми знали
все буде
напились
іще залишилось
Треба щось зжерти
згризаючи свої тіні
нам так і треба
таке сумне каміння
Вбило
ні живі все одно
нова доза посмішок
і місяць спокою.
НЕДОСТИГЛІСТЬ
Хтось купив недостиглість
дорого віддали мабудь
чи знов надурили
У головах сивих
нова доза напрягів
ні не протестуємо
просто втомились
Відклеюється наклейка на пляшці
ні вже вистачило
чогось моторошно
губи шевеляться
руки трусяться
ні не холодно
Тільки стакани середньої наповненості
в очах
наче перебродили сухофруктами
на овочевому ринку
дешевих запальничок
та кольорових кулькових ручок
для підлітків перестиглих
Ночі ще довго до ранку залишаться
тими хмарами що
тануть розбиваючи склянки
спустошення.
ДЕРЕВА-ПОВІЇ
Захрумтіло десь глибоко в кістках
повіяло новинами і
загубило в тому ж полі
де смуткуваті райдуги
без клацання зайвого
відкрили порожні вікна.
Де ж та збита дорога в ущелині
куди потрапляють всі хто не готові
були потрапити куди потрібно
і спалились на дрібниці
розмахом занадто широким і сильним
та занадто ніжним
для здійснення мрій.
десь далеко гримають крики такі рідні
потрібні але зайві і шкідливі
лунають дають знати що пізно
колись почитати прощати
не смертельні образи без суттєвих подій.
В диму десь де вже скурились почуття
і повітря пропитане прощенням
задихаються сковані груди
і сковані лише свідомістю
бо не можуть дихати іншим
Бо переотруєна духом в них шкіра
та тільки подразнення викликають усі.
А дорога якою прийшли
така підсвідомо знайома
жахлива й земля йде обертом під стопами
а в тілі сидять люди з голками
що протикаюсь все що навколо них наче
повітряні кульки
а гелій що з них виділяється
не дає спати організму
бо нудить його вже від вишневого ароматизатора
який з гнітючим і пристрасним жалем
жалить ужалене жало жалості.
Колись ми станемо деревами
такими ж похмурими й сильними
як те що росло поряд з моїми вікнами
там куди я не можу повернутись
і ті дерева будуть пошепки мовчати про
зміни що стались і на коренях
обрубить хтось нам же наш же вік
бо по іншому
залишимось живими і трісканими деревами
які наче горіхи лускати все одно хтось повинен
повинен зробити нас тими деревами
що дихають через маски і респіратори
і гнилим листям малюють хрести на асфальті
де їздить щоденно
швидка допомога та не доїжджає
бо самим тим вона конче потрібна
бо так природа створює
дерева халати та хворих
і обирають завжди себе!
