Думки - сир
пахнуть сірою.
очі наче блакитні,
з сірим.
не вовк не киця,
такі милі
шлюбні оголошення:
шукаю сирну партію,
в сиру квартиру.щоб
сірим шарфом закутати
сірий попел снігу,
і шматки цеглин,
на сірих крилах
в пакет з сиру.
Давай потягнемо ще
цю солону-солону резину
ПЛАВЛЕНИЙ СИРОК "ДРУЖБА"
Можливо ти колись помічав, що я зберігаю хліб в старому кошику з лози, обернувши в темний пакет для сміття, і цей винахід стоїть на холодильнику. От ми з тобою дуже схожі на ті хлібини. Я вважаю що я половина батону, я біла і захлинаюсь в цьому темному дешевому пакеті, ще й цей старий кошик стоїть високо, наче стьобає з величи моєї душі та мого вродженого естетизму. А коли мене знімають з цієї висоти то обов’язково ріжуть.
В тебе ж все по-іншому. По-перше ти чорний, бородинський, твердий хліб. По-друге ти продаєшся різаним, і сам вирішуєш скільки тебе кому дістанеться, кому який шматок. А головне ти спокійно лежиш в цьому кульку поряд ці мною, заплямлюєш мою логічну незайманість, виважену білизну чорними крихтами себе і солодко чекаєш поки тебе щедро намастять плавленим сирком «Дружба».
ПАЧКА ЩОДЕННИХ З ЛИМОНОМ
Скажи, навіщо ми прочитали, що таке смуток, у товстій забороненій книжці?! Тепер застосовуємо його в практичній діяльності навіть частіше ніж п`ємо свої чай-кава-тріно. І обов`язково з лимоном. І обов`язково з упаковкою щоденних ОК і безкоштовним додатком дрібниць.
Процес неминучий, але здоровий, бо ми не перестали знімати проби зі свіжої весняної трави, вистав затяжних гастролерів чи каскадерів (?!) і з попелу на джинсах.
Винесена пропозиція: бий-бійся-боляче, бо навіть у всіх трикутників насправді лише дві сторони. і в цьому не винні гучні нічні виклики і дзвінки, і навіть порожні домогосподарки.
Пропозицію не схвалено бо: в нас не того кольору волосся, таке ж червоне як і очі, реготати залишимо друзям-подушкам, і голос не в тій тональності малює мрії в шаблонах смс.
А ще в нас не та пісня і забагато лимонів. а інше все - створено для споживачів напівфабрикатів "вареники з фаршем жіночих проблем".
НАПЕРЕДОДНІ ПОВЕНІ
Цією зимою напередодні повені ми знову крокуємо по похилій - з ліва на право невміло. Підбори вб’ють неталий лід, порвуться светри – так відверто!(хоч прокидайся зранку і намагайся стерти все що вночі в наметах, чи в купейних вчились міняти за непевність).
Пігулки від болю чекають в шухляді нового загострення....і тонко-тонко розходяться полоси, від того як згоряють лампочки і відлітають ґудзики, від того як ламаються спогади, напередодні нової повені. А стріли так гостро по колу ще довго наздоганятимуть час, випереджаючи нас…
Напередодні повені хтось призначить больові місця для натискання, щоб марно попередити про небезпечність притискання… до вікон у вагонах. А ми напередодні нової повені отримаємо відзнаку з дипломом про погрози розповісти в пітьмі про свої таємниці: хлопцям про занадто худі сідниці, а батькам про стиглі полуниці.
Коло сумлінь нагадуватиме ворсистий м’яч. І солодка з виду цукерка надурить нас сповна. Всіх очікує гіркота! І люди, що не вписуються в коробки, мають свої творчі доробки, прибережені для нової повені і клеїтимуть з них річки-слова. Вони як мультфільм для дорослих: не камасутра і не безпорадний осел Іа.
А під нігтями у нас точаться води-слова. Все брехня! Це така гра – пісня! Неспокій розриває м’язи щоденно після опівдня. Бо ти! - Ти не носиш презервативи у задній кишені, ти не звертаєш уваги на чужі проблеми, в тебе є ідеальна система – афера (грабування дешевих скарбів очей пустих дівчат). Я?! Я - вже рік як бачу що це не жарт! Бо у нас є золотий запас брехні і зубів на губах.
Напередодні повені стаються дива: відключається вода – це така злободенна тема! Так під снігом тане моя спека! Пропадає задарма. Напередодні повені – пальці гублять телефонні дива. Вчора сьогодні завтра – каміння в горло затікає як нитка. Така руда з іржею рідина не рятує від зневожування.
Так із кохання проростає цегла-стіна, основа буття, в місті секондхендів і павутиння. Бо годиннички нервують світлофори, вони працюють цілодобово на переходах від повені до літаку «Зламана планета».
Ми літатимемо від весни до життя, щоб залишились сухими ноги в річці-протоці мертвого моря…
ВАННА ВІЙНА
"давай кохатися у ванній"(с)
Ванна. Душ. - реанімація. По святах ми починаємо вірити в реінкарнацію. Між нами мільйони станцій: кухня, коридор, вітальня - ти замість кави приносиш сніг у ліжко вранці. Але якими б не були коханці - я ніколи не дам їм навіть примірити твої капці, і махровий халат на зав`язці.
Ванна. Душ. Сауна - в цій спеці не може бути природного тепла - це штучна атмосфера. Я обираю зміну схеми евакуації. Через труби чи через дроти ? Але обираю не я. Мої режими - моя ж універсальна зброя: хоч тендітне, хоч грубе, хоч швидке і навіть ручне прання! Ось така я вміла машина!
Ти отримав мене в подарунок на розпродажі. Але я пральний монстр! Я потребую порошкового отруєння. Ти допомагаєш мені пом`якшувати воду противним фруктовим сиропом.
Визначення снарядів потребує вміння - А РОЗСТРІЛЯЙ МЕНІ ВСЮ ПЛИТКУ! Я ВДАВЛЮСЯ ШЛАНГОМ МІЦНО!
Зірви, розкрути на повну крани, перекрий водопостачання зразу ж, поки я не залила сльозами ванну.
А пухнастий коврик на підлозі продепілюй до облисіння пилесмоком. ДАВАЙ ВЛАШТУЄМО АНТИСАНІТАРІЮ ВДОМА!
І яке чистота має значення я згодна втопитись з тобою у ванній після чергового брудного побачення!
ІНСТРУКЦІЯ
Нерухомі предмети рухаються.
Якщо притиснути чутно
як вони бьються в конвульсіях.
Їх негазованими напоями не заправиш.
Для невагомості почуттів
рекомендують вимикати гальма.
Те що здається німим насправді говорить.
Якщо бризнути в обличчя вогнищем -
чутно як воно стогне. Матюкається,
зрікається власної німоти, брикається.
Так і жіноче тіло у порожньому ліжку -
нервово совається, шукає м.які кути…
Бо процес старіння не виліковний,
деякі і в 18 схожі на коробки:
паперові пом.яті з дірками і безкоштовні,
в інструкцію гарантія не входить,
і нікому віднести в ремонт.
АНАТОМІЯ
Я раз на тиждень
відзначаю воскресіння
і не просто чергову неділю
а справжнє з розіп.яттям,
хрестами і свічкою.
Себе як м.ясо на фарш
перекручую
після чергових витівок
ЖОДНА ТЕРКА
НЕ ПЕРЕМЕЛЕ
ПІСЛЯ ТЕБЕ
МОЇХ ХРЯЩІВ І ЖИЛОК.
Ти так глибоко мене розкапав,
що паталогоанатом
не візьметься мене вскрити.
Залишився один вихід:
стану назавжди жертвою
твого канібалізму.
САФАРІ
Кожного дня отримую мінімальну дозу -
пом.якшену форму брехні щоб вижити.
Якби я була страусом - я б замість
примітивного опускання голови в пісок,
нову станцію метро у сусіднє місто вирила.
Зараз модно колекціонувати пір.я і хвости.
НАВКОЛО ЗРАДЖУЮТЬ ЗАКОХАНІ В СЕБЕ КІЛЛЕРИ
Їх професійність навіть не потребує мети,
знищення - розвага для сильних.
Знищення процес завуальований.
І поки ти дихаєш я відчайдушно
тебе в себе закопую, зариваю на саме дно,
у найглибшу шахту надійно заховую.
Твої кроки як червоні плями в мене на тілі.
І які б не були понеділки й неділі
ми перетнемось в шлунку твого крокодила.
Там зашлаковане серце підкаже
куди нам себе подіти
розчленувати нутроші й продати
на запчастини тим кому ми не потрібні.
Це сафарі як шоколадний торт
відверто підбурює пристрість.
Для захисту в мене із зброї
залишилась лише звабливість.
Із нашого вишуканого зоопарку
давно сформувалась сільська птахоферма:
єднання з природою в туалетах,
вечірні сукні і модні футболки,
серед отруйних викидів
виготовлених у болоті смердючих
кондитерських виробів.
Тепер шукаючи поглядом один одного,
серед вульгарного світла і блискіток,
переховування в паралельних куточках,
схоже на оптимальне рішення.
МАНЬЯК
Він. В мені глибоко.
Хоча часто випадково вспливає
і агресивно б.є по поверхні,
протестує рогами й ногами.
Він. Мене отруює і не хоче їсти,
він мене зношує і він мене винищить,
він розріже на стрічки мої ребра
і до піску роздробить кістки.
Він. В мені кислотою все обіллє,
він стріляє точно і вбиває,
несанкціоновано без лецензії,
кожну клітину. І блює на ної ноги,
моїм же втомленим відчаєм.
Він. Зробить з мене рушник чи килим.
Він точно колись не втримає.
Точно колись вмиратиме і залишить
мене наодинці зі своїми залишками.
І тоді Я. Я його доб.ю.
Я довго-ДОВГО над ним знущатимусь.
Я навчусь використовувати всі засоби:
я отрую, стрілятиму неспішно,
Я ПОВІДГРИЗАЮ ЙОМУ ВСЕ НАЙЦІННІШЕ,
я його потім спалю і викину в річку.
Але. Я. Я - не зможу зробити це.
Він перший переможе.
От подивитесь.
ЦІНА. КОРОТКО
Наші дії втратили надію.
Я втратила довіру
І слово ми - не коштує стільки
скільки я плачу за хвилини
його фіктивної дії.
КРИМІНАЛЬНА БУХГАЛТЕРІЯ
Фригідна стерильність мого бірюзового мозку;
ментолова прохолода і я не підвладна жодним прийомам.
Відсутність збентеження у всіх випадках,
залізна витримка і знання власної вартості -
невігідна тепер нікому така коханка!
Із всіх почуттів залишилась лише власність.
І те формально. Кількість важливіша за якість.
Розумій тепер як хочеш мою банальність!
Спроможність бути чесними залежить від обставин.
Принциповість - бухгалтерія збитків.
Я давно підрахувала всі витрати:
гематоми на місцях поцілунків,
синці і шрами від збочень. МИ НАПИЛИСЬ
ОДНЕ ОДНИМ НЕВЕРБАЛЬНО АЛЕ ДО СХОЧУ.
Все що хтось не запам.ятав я внесла:
тут навіть кожна крапля крові-поту-води
І СЛОВА – ЯК ОСОБЛИВО
ТЯЖКЕ УШКОДЖЕННЯ. ЗНАЄШ
ЗА ВСІ ЦІ ПОДРЯПИНИ
НЕ ВИСТАЧИТЬ КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ
Тепер би швиденько зникнути куди подалі
я знайду без проблем для тебе нові місця на мапі,
щоб заховати тебе поглибше й подалі,
затоптати ногами розчавлювати вбивати,
помстись. Бо ти не вартий жодної усмішки
і жодної з монет, яких коштувало моє життя
коли ти мене методично руйнував.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design