Я знаю лише деяку правду,
Маленькі частинки обірваних рукописів часу.
Та мені цього досить, щоби сказати:
Шановні і любі душі мої, для чого? ДЛЯ ЧОГО БРЕХАТИ???
Я от сиджу, складаю у купки, окремо у кожну своє.
Вибираю з торбини життя всю веселкову, намішану кашу.
Окремо, по крупинці, біле рисове, не моє,
І окремо коричневе, темне гречане. Для чого ж мікшувати??
Я ж нікого не зачіпаю..
~> Ні, нам в безтурботному, чистому світі,
Утопія, вже давно, не перше, не останнє століття.
Не потрібна...
Дають нам готовий коктейль з сирого лахміття.
Ми випиваєм, кажем: "Дякую".
Йдемо, стругаєм...
А що? Не погано, головне, що ми "правду" всі знаєм.
З нами ж діляться: телевізор, новини і всяке таке...
Фе!!! Що там неформали, що там ваш Ніцше!!!
Всі ви тупі, здатні лиш чимось м'якеньким смердіти!!!
