Сильні пальці зімкнуться на білому горлі
будь великим сьогодні або прожени…
Цілий світ розділився на «ми і вони»
у моменти, коли наплювати на гордість
видихаючи випари псевдо-весни
Заперечивши істину вічних обітниць
не грішити – себе віддавати за гріш
Замість того щоб міряти, просто відріж
мотузки, які звіра тримають у клітці
та сховай за халяву скривавлений ніж
Сорок днів у пустелі – в постелі з тобою
на узбіччі Едему (кордон Сомалі)
я не голодом стану, я виберу хліб
Із наріжного каменя сторч головою
полечу, ніби грудка Святої землі…
Розтечуся пісками, розсиплюся в порох
проповзу лабіринтом із тисячі лих
Вибирала себе, а вмираю за них…
Не війна, – під воротами молиться ворог
за останній удар – милосердя живих
