Літературна діяльність
нагадує змучену муху,
що наситилась десь на гнійнику
й одразу ж опинилася
в підступному шовку павутини.
Ні, ще без тенет література,
поки ще без цензури
і холодного брязкоту пилки,
але вже застигає
незримим одноразовим фаянсом
на зруйнованих алкобудівлях.
У них могли жити люди
– сторінки замахали руками…
Наближається ера майстрів
– література їх вітає руїною.
Рух по-сучасному
нагадує здохлу кішку,
яку десь знайшов
Том Сойєр
і на ухресті щиро надіється,
що відбудеться диво!
І коли залунають фанфари,
щось таки відбуватиметься
– а літератори гнитимуть;
щось оголосять
– а літератори спатимуть;
щось запіарять
– а літератори вже засмердяться.
Так і не збереться докупи,
спокушаючись флудним яблуком,
сидітиме на канапі телевізором
і жертиме дешевий поп-корм
рекламних ролексів –
діб-у-діб…
11.о4.2о1о
