Таких, як ти, уже не роблять,
І не лишилося таких.
З тобою ми одної крові,
Такі, як є, ми, на віки.
З тобою – побратими долі,
І жар, і присмерк, й серця жар,
Давай зігріємось любов*ю? –
Нехай відпочива душа!
Віддаймося у руки Бога,
Він знає те…(ніхто не зна!)
Відкиньмо страх, і біль тривоги,
Бо в серці виграва весна.
