Я уявляю ніч – тривожну і з дощем
І свіжа постіль і колір вишні ще…
Я вигоню усю рідню свою із хати
Не омине ця доля й кішку волохату
Залишимось одні… лиш дощ у шибку дише
Лише з тобою я, забув давно про інших
Дві ароматні свічки – для нас тепер світила,
А пристрасть гоне в такт – твоє і моє тіло
Ти змучена впадеш, а я вина наллю,
А потім прочитаю цей віршик «Уявлю…»
Ти знову заведешся, неначе пила зілля
Такою буде ніч у Золоте весілля
