Так дивно мені в цій весні,
що нарешті
тепла, зелена-брунькова,
де я уже в мештах,
і чоботи скинула, куртку зимову,
і проліски
квітнуть- блакитніють словом...
і хочу усього дивного,
і хочу усього іншого,
нового -
як трава,
як пташина пісня,
як посмішка твоя
чи голос
хочу
дивного фільму
такого некінотеатрового
де автору вдалося спіймати
суть
людини, серця, неба
і хочу картини
дивної,
щоб себе розпізнати
щоб побачити вірші
і сни свої
із чистого срібла
і хочу
так боляче хочу
погляду твого навпроти
погляду, який повертає мені
мене
