1.
боже айпі вичисли
хакни мою нам’єтність
пам’ять мою вичисти
наче старий пам’ятник
витри оці літери
вишкреби навіть ім’я з мене
серце на півлітра
в грудях довічно ув’язнене
виполощи спогади
так щоби ні байта вже
мозок повісь сохнути
дощ але це байдуже
2.
так триває життя
перманентним перформенсом муки
перекошені шрами
шиплять від залитого спирту
і вставляє по-чорному
ніби червоні «прилуки»
і підносить вогню
під рядків нагромаджену скирту
тихо йду тротуаром
під диким воронячим слемом
серед хвиль анальгінного спліну
грипозного зламу
пожовтілі бігборди
попахують дядечком семом
ні – не західним другом
а батьком театру бедламу
цей засмічений гауз
невідомо чи крейзі чи фрідом
як постпанківський флет
у якому ні чаю ні кави
целофановий відчай
відгонить різким альдегідом
напосівся на груди
і скоро легені розчавить
3.
корчити з себе крутька із прадою
корчити з себе лізу із моною
білі горнята парують неправдою
і виправдовуються лимонами
жовта бурда гидка як аналізи
стертий мотив не запишеш наново
всепереможний голос банальності
з запахом латексним і банановим
ратушу – ретушшю ніч-злочинниця
басом годинник десяту бумкає
світло погасне кафе зачиниться
і – по маршрутках немов по бункерах
4.
і розсиплються вірші
неначе листочки опалі
і зітруться провини
старими слідами помади
зрідка вийдуть якісь поокремі художні деталі
патрулем прочесати стару територію зради
що лишилася тільки порою далекого року
тільки мовою жестів
такою прямою невласне
невідомі злочинства
завіса з колючого дроту
застережна табличка із написом типу: не влазьте
молоко мого пульсу
позбавлене в’язкості смислу
маргарин мого мозку
позбавлений твердості мислі
перемелеться – буде мука
тільки всипати в миску
і відміряти ложкою будні
марудні та кислі
і залити цим розчином душу
як дрібочку соди
і місити і м’яти
аж поки надасться до ліпки
і глушити під корінь
старі передачі свободи
в приймачі посередині клітки
5.
о боже могутній
зміни цей тарифний план
тебе заміняють невдалі твої дублери
до них говорити –
пускатися морем уплав
з мізерними шансами на протилежний берег
і лити на хвилі олію
чи в вуха єлей
і рвати хвилини
латентним німим монологом
ця музика сфер…
операторе
тисни реплей
бо я не готова
з’єднатися справді з богом
