І що за чергова екзальтація?
Хіба це правдиво?
Скільки разів ти ловила
себе на думці -
що відвертість -
це, ну... як би сказати -
це вияв слабкости,
що набагато краще
вдавати зі себе актрису,
яка ніби все розуміє,
яка ніби всьому співчуває,
яка захоплено скрикує,
коли цього вимагає публіка
(особливо при погляді на маленьких діток)... -
коли-не-коли потрібно
пролити "гірку" сльозинку,
а коли - складати губки бантиком
i розпливатися
в рожевих солодких усмішках
та примовляти, наче мантру:
"сюсі-пусі-мусі"..
Ах так, звісно! - щирість -
це ж такий величезний люксус -
це мізерний мінусний бонус,
а ще й помножений на відвертість! -
ну хто, хто в ці важкі кризові часи
собі це дозволить?
От і далі плекаємо віру,
що багатогранна істеричність -
це наша справжня жіночність..
