|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 22353, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.15.34.50') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Аліна Жук, 06-04-2010
|
Нехай говорять, бачать і сміються…
Я звикла до насмішок, пересуд,
Колись настане і над ними суд,
А поки хай пліткують, зазнаються…
А я втомилась бути не собою,
Робити те, що треба не мені,
Тонути в морі фальші і брехні,
І плутати реалії зі грою…
Нехай тепер сама я по собі,
Нікому я, така як є, не треба.
Для мене ледве вистачає неба,
Об хмари спотикаюсь при ходьбі…
Нехай мені нелегко в цім житті,
Але сама я вибрала дорогу,
Із правдою іду «нога у ногу»,
В простому і надійному взутті.
Нехай мені у спину сміх і фарс,
Це означає, що вони позаду,
Сама собі я якось дам вже раду,
Навіть якщо тікатиму на Марс.
Нехай мені доводиться мовчати,
У відповідь на явний їх абсурд,
Бо я одна, а їх он цілий гурт,
Мені не вдасться їх переконати…
Нехай кричу я глибоко в душі,
Мене почути можуть одиниці,
Я більше не віддамся до в’язниці,
Не залякають крики, шантажі…
Я знаю те, до чого я іду,
Заради чого я знімаю маску,
Мені життя дало колись підказку,
Тепер не зупинюся на ходу.
Можливо я зустріну однодумця,
А може весь цей шлях пройду сама,
Та знаю точно все це не дарма,
Бо істину я пронесу у думці!
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
