Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2564
Творів: 46608
Рецензій: 90918

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 22299, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.81.28.94')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вченя Святих

Непам’ятозлобність.

© Катруся Степанка, 04-04-2010
Скрикнула бідна вдова при дорозі:
– Святитель Господній Василій,
Не відкажи ти мені в допомозі
Проти свавілля безсилій.
Захист прошу від начальника міста,
Маєш велику ти силу.
Знести не можу, гірка сиротина,
Утиски й кривду немилу.
Божий Угодник у той самий час,
Пише до нього листа...
Просьбу настійну створити для нас,
Милість – заради Христа.

В мріях щасливих поспішно, вдова
В місто несе це прохання,
Сина Святого не просто слова,
Віри й Любові єднання.
Та не спішить, гордовитий суддя
Сповнити просьбу Василія,
Впевнений він за своє майбуття:
– Їй помогти є не в силі я.
Є ж бо закони, що зв’язують руки,
Мушу постягати дань,
Жінку звільнити і радий би муки,
Не дозволяє мій стан.

Архієрей похитав головою –
Божий Угодник є мудрий!
Давши на бідність, простився з вдовою,
Лист посилає вже другий.
– Якщо ти хотів помогти, а не міг,
Немає ціни доброчесність твоя,
Якщо був у змозі, та не захотів,
Судити прийде Небесний Суддя.
Не за горами той час буде, як
І ти станеш мати потребу,
Схочеш... та тільки не зможеш ніяк,
Угодна Любов лише Небу.

Пророкування збулося невдовзі,
Образи, про здирництво дізнався цар,
Кайдани оділи міцні бідолазі,
Ось це, він отримав у дар.
Тоді-то неправедний начальник міста,
Згадав віщування Святого,
Словам не придав він ніякого змісту,
Не вбачив у тому лихого.
Ледь-ледь піднімаючи руки в кайданах,
Він пише Василію лист:
– Людина ти Божа, я весь є у ранах,
За мене прошу заступись.
Бо слово твоє навіки є Свято!
Причислений я до просящих...
Схились до царя за бідного брата,
Ти можеш завжди – коли хощеш.

Василій Святий не відмовив пропащому,
Цар не відмовив Святому,
Вільний суддя впав у ноги стоящому,
Всьому правдивому в ньому.
Він розшукав знову бідну вдову,
Якої не слухав раніше,
Бо пізнав Істину вже не нову,
Благо робити скоріше.

Бачиш нещасного – постав завжди,
На його місце – себе...
В славі сьогодні, не ждеш ти біди,
Вона ж бо завтра знайде.
Сьогодні перший, а завтра – останній!
Такі мінливості долі,
Жити в добрі... чи у злобі потайній...
Вибір – любий – в нашій волі!

                                             2009 р.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.75626516342163 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …