Цієї зими я попросила,
щоб сніг випадав
одразу з твоїми слідами,
і це замовлення виконали на небі,
у тій же майстерні,
де робить скульптури з льоду,
самотності
та зворушення
Едвард Руки-Ножиці
з обличчям Джонні Депа.
Коли перехожих натовп
затоптував ці сліди,
зверху
щедро
кидали
ще
порошкового твого степу,
білого-білого, чистого-чистого.
Ілюзії того, що ти приходив,
хтось трусив -
і понатрушував
так багато, що кучугури
здаються вищими, ніж у дитинстві
здавався татусь.
Там, на небесній кухні
всі перечниці та сніжниці,
усі сільниці та щемниці,
кокаїнниці перевернули.
Сіль на рани, перець на хвіст,
сніг
і щем,
сніг
і щем,
у очах, у роті, у вухах.
Я ковтаю цей сніг і сміюсь.
Подаруйте мені соломинку,
соломиночку із Макдональдса,
щоб вдихати крізь неї сніг
упереміш із гострою ніжністю.
Кажуть, інтраназальне вживання
уповільнює
звикання,
і мені спадає на думку, що час
лишити нарешті у спокої ніс
і перейти на ін'єкції
снігу
і смутку,
снігу
і смутку.
Я відчуваю кожною веною,
що, як тільки цей сніг розтане,
у моєму житті нічого,
зовсім нічого
від тебе не зостанеться, зимний, -
я відчуваю це кожним серцем,
я впорскую в себе отруту,
впорскую.
Я ходила до пана Бога,
та його не було на місці,
він якраз побіг до знайомих
зі збіркою Маяковського.
Я благала в усіх заступників,
я вимолювала у секретарок,
я випрошувала у клерків -
і випрохала-таки,
щоб до кінця березня
сніг лежав на цих вулицях,
сніг падав на ці дахи
зверху.
І сніг лежить,
лежить так довго,
лежить уже третину весни,
сніг навчився цвірінькати, як пташки,
сніг навчився пахнути, як первоцвіти.
Але за мить,
за мить,
за мить,
коханий,
за мить -
перше квітня.
