Дві дороги в моїй долі.
Вибирай одну.
Що несуть вони поволі -
Щастя чи біду.
Одна каже:
– Я коротка,
По мені підеш,
Я, неначе стара кладка,
Ледь хитнеш – впадеш.
Друга каже:
– А я довша,
Довго треба йти
І тривог не оберешся,
Плутання, біди...
Але там, в кінці, далеко,
Може, ти знайдеш,
Трохи щастя, може легко
В ті мири підеш.
Боже милий, що робити,
Куди мені йти?
І не хочеться втопитись.
Щастя де знайти.
Дав би Ти іще дорогу,
Де можна спочити.
Потім знову йти...
Дай змогу -
Вірити і жити.
