Цей цикл медалей і твоїх відзнак
І день, полишений на потім....
Та вже злітає в далечінь літак
У шелесті аеропортів.
Ти йдеш, ти так нечутно йдеш,
Втискаючи сум'яття у асфальти,
І спокою ходи немає меж
І - блискові очей у сяйві смальти
Твоїх медалей і твоїх відзнак,
Що розцвітають на твоїм погрудді.
Це, певно, долі невгасимий знак -
Носити славу за діяння брудні...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design