коли смерть - приходить невчасно - це наче літо
коли ти зависаєш над часом приставши літфом
до останнього поверху вгору натиснеш кнопку
видихаючи свою останню фальшиву нотку
підриваючи спокій і гамір - усе докупи
так боїшся дізнатися розмір своєї "кульпи"
придивляєшся в очі на стінах - це тільки бліки
чуєш звуки платівки що діють неначе ліки
і білки червоніють і погляд скорився втомі
і покриєш усі свої речі лишивши в домі
перекинувши спогади й серце по той бік коми
ти мовчатимеш ти не розкажеш про це нікому
всі вітатимуть так ніби ти володієш призом
їм здається що ти наче тризуб (якась харизма?)
тільки справжнього призову їм не покажеш більше
хай потроху чекаєш чи довго іще щоб цей біль щез?
після коми до тіла повернуться ноги й руки
після крапки відновляться сили і здіймуться ніздрі
а коли відчинивши вікно ти униз кинеш оком
то побачиш
що справді
ти в ліфті
і він - високо
