Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2615
Творів: 47692
Рецензій: 92551

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Містика

Сон про зв'язок двох Світів

© Катруся Степанка, 24-03-2010
Стою в городі біля батьківської хати,
Якраз посередині...
                   кухні збоку,
Все полуниці там садила мати,
Варення готувала нам щороку.

Так сонячно.
             Душі приємний спокій.
Не помічаю, що там під ногами.
Стою у цвіті...
              чи в траві високій...
Це місце не охоплене вітрами.

Іду на вулицю – на захід, між хатами.
Не маю перепон, хоч там тини.
Чи по землі?
             Повітрі?
                      – між Світами.
Не відчуваю радості й вини.

На вулиці, неподалік від дому,
Проходить час...
            а я, чомусь в чеканні.
Нема бадьорості, не почуваю втому,
Потроху замічаю – я, в омані.

Приходить розуміння – я померла?!
Мене уже немає на цім Світі?!
Ще не тривожать Того Світу жерла,
Й на Цьому, не купатимуся в літі.

Та стало страшно – не побачу рідних!
Ні сина, ні батьків, ні всю родину...
Я їх люблю і праведних, і грішних,
Так боляче мені у цю хвилину.

А ще болючіше тогО, що не побачу,
Не в змозі більше їм допомогти!!!
Хоч вболіваю, та чомусь не плачу
І не спішу сама кудись іти.


Враз, опиняюся в кімнаті сина мого,
Вона просторна, гарна та велика,
Сучасні меблі, стилю всі нового,
Усе просте, але не є безлика.

Проходжу...
            а чи пролітаю далі,
Широкі сходинки наверх, їх не багато,
Я піднімаюся.
              Спокійна, без печалі,
Іду поволі – не спішу завзято.

Це, ніби спальня, дерев’яні стіни,
Під ними ліжко, там дрімає син.
Мовчу.
      Дивлюся час... може хвилини...
Так тихо.
          У постелі він один.

До нього починаю говорити,
Він просинається, неначе чує мене.
Як можу я за щось його судити,
Жалію, бо життя таке шалене.

Встає, іде по хаті.
                    А я - поруч.
Мене не бачить. Очевидно – чує!
Стою на місці, він пішов праворуч,
В цю мить нас двох нічого не хвилює.

Я щось кажу, а він відповідає...
І радістю наповнилися груди,
Спілкується зі мною, ніби знає,
Що я є тут!
           Мене ж – не видно всюди.

Я – мертва, але можу спілкуватись!
От щастя!
           Зможу теж з ріднею!
Взяла щось в руки, не могла здержатись,
Посунула... мов, я не за Межею.

Ще більша радість в серці.
                         Хоч не сплю.
Не тільки можу з ними розмовляти,
Будучи мертвою, усім кого люблю,
Теж маю силу і допомогати!!!

Я зрозуміла – щастя не залежне,
Зв’язок родинний - смерті не підвласний.
І спілкування наше теж безмежне...
І Світ любий – і Цей... і Той...
                            Прекрасний!

Проснулася у мирі, тиші, щасті.
На серці стало легко і спокійно.
Куди поділись роздумів напасті.
Ітиму далі по життю вже – вільно.



2009 р.
                    

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Вірно обрати жанр

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Галина Михайловська, 25-03-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.2023618221283 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …