Всесвіт має свій звук,
Він тонкий, він щоразу нечутний,
Це, звичайно, не стук,
І не кожному вуху відчутний...
Це напруження брів,
Звук планет що летять по орбітах,
Це відлуння від слів,
Так світанки ще можуть дзвеніти.
Так тріпочуть крильми
Лиш колібрі, злітаючи з квітів,
Так звучить між людьми
Спів кохання, найбільшого в світі...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design