Весна настає! Чути, як за вікном
Лунають пташині рапсодії,
А мова моя - з перебитим крилом,
Неначе забута мелодія.
Бездухість і лінність панують у нас,
Це ж складно - словник відкривати,
На зайві дурниці розтрачено час,
І ніколи мову вивчати.
Хто зцілить крило? Хто завадить біді,
Щоб мова в висоти злетіла?
Хто струни чарівно торкне золоті,
Щоб мова у душах бриніла?
Хто запах відчує у ній чебрецю?
Нести у народ до загину
Поети, ви маєте місію цю,
Бо мова - душа України.
