© Катруся Степанка, 20-03-2010
|
Як довго час іде коли біда,
Він зупиняється, стоїть, неначе мертвий,
Стає солоною і прісная вода,
Бо сліз багато в чергової жертви.
Лиха година чорна та сумна,
Всі кольори однакові... – є сірі...
Потухне світло і тебе нема,
Панують лиш печалі в повній мірі.
Хвилина довга, а година – вічність,
У щасті цей же час іде за мить,
Один рятунок – це Любов і Ніжність,
Надія, Віра і велика СПРАГА ЖИТЬ.
2008р.
|
|
кількість оцінок — 0 |
|