1.
На схилі дня
ідеш між рядами могил -
ще чекаєш,
як весняне призахідне сонце
вірним рудим ірландським сеттером
лизне обличчя -
підходиш до стіни,
наповненoї прахом,
як до поштових скриньок -
й читаєш
німий мессидж:
чим є ви - були і ми,
чим є ми - будете і ви...
2.
На схилі дня
ще зимових дощів вірьовки
зв´язували небо з землею -
та край схилу воно вже
відривалось-розривалось-(відлітало?),
а ми ще потім сиділи довго
в салоні мовчки
і чекали
на прояснення (просвітлення?) -
лише торішні листочки
як акваріумні золоті рибки
все прибивались
до скла авто...
