Погляд, подих і мовчання,
дивні звуки - знак зізнання.
Серця стукіт, забуття
я іду у майбуття.
Істина почуттів, забуті дні,
тепер живу я лиш у сні,
де доля блукає і щастя існує,
де очі твої моїми керують,
де плаче душа і серце біжить,
шукає єдину, несказану мить.
Не має обману, і зрада втекла,
жарптиця кохання надію принесла.
Забувши образи, невдача втікає,
дружба в коханні самотність шукає.
Над небом взлітаю, в безкінечність іду,
правду шукаю, у сні й наяву.
Сірі світанки, зоряні ночі,
дивляться в даль зачаровані очі.
Вічність шукають безкраю й простору,
я засинаю знову і знову.
