Одягався світ у ризи
Раннього смерку,
Витрясався лихом сизим
Хлющ зі сповитку.
2
Поле вмилося, раптово
Трав намок рушник ,
Пил дорожній стрімголове
У лавині зник.
Розчахнулася береза,
Мов роділля враз,
Як гроза стромила лезо
В чорно – білий м’яз.
Відсахнулися суцвіття,
Одвернувся бук,
Як повійка півстолітня
Скулилася в крюк.
3
Після грозяних баталій
Лад відрадний свій
Веселковим причандаллям
Обладнав покій.
