Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2615
Творів: 47692
Рецензій: 92551

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вченя Святих

Милість до ближнього (притча)

© Катруся Степанка, 12-03-2010
Однієї обителі брат
Учинив великий гріх,
Свій нарушив в серці лад,
Засмутив оцим усіх.

Настоятель об’явив,
Поблизу самітнику,
В доброчесності що жив,
Постнику і схимнику.
- Попрошу твою пораду,
що робити з братом?
Як в цім ділі дати раду
Скінчити з розбратом.

– За такі його гріхи
Вигнання до скону,
Хай пройде часи лихі,
Скине враз, корону.

Брат пішов з монастиря,
Слізьми повні очі,
Нема більше пастиря
Дні і темні ночі.
Гірко плакати в печері
До смерті готовий,
Бо закриті кругом двері
В Божий мир чудовий.

***
Йшли до Пимена Святого
Декілька монахів
І узріли випадково,
Сльози бідолахи.
Кликали його з собою,
Уклонитись старцю.
Похитав лиш головою,
– Тут померти серцю.

Пимена оповістили
Про таку немилість,
Всі за бідного просили
Проявити милість.
Святий їх благословив
За жалість до ближнього,
Іменем своїм просив,
Йти до нього, грішного.

Як прийшов з виною брат,
Зустрів серцем щирим,
Всіх любив він – Божих чад,
Всякий був би милим.

***
Закликає Преподібний
Пустинника в гості,
– Чув, ти завжди добродійний,
В молитві, у пості.
Бог послав таку нагоду,
Порахуй за труд,
Тіло має хліб і воду,
Душа безліч пут.

Не виходив той самітник
З келії нікуди,
Пімен – це від Бога вісник,
Святість його всюди.
Він зібрався у дорогу,
Порушив самітність.
Все, що є, угодно Богу
І  душа, і дійсність.

***
Радо привітались старці,
Сіли розмовляти,
Авва Пімен з болем в серці,
Став тоді казати.
– Проживали в однім місті
Дві прості людини,
Та прийшли їм злії вісті
Двом в одні й ті ж днини.
Два покійника у хаті,
Мали кожен свого,
І чужого йде оплакать,
Залишивши свого.

Старець, слухаючи це
З вуст Авви Святого,
Згадав грішника лице
І поступок його.
– Пімен завжди вище й вище...
За всі душі в битві.
А я завжди – нижче й нижче...
Хоч удвох в молитві!

***
Часто молимось за всіх,
Увесь світ спасаєм,
Не прощаємо своїх,
Рідних виганяєм.

Ми подібні вже – Святим?!
Оплачем чужого.
Пишаємось. Разом з цим
Ненавидим свого.


2009 р.
                                        

              

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Максим Мельник, 12-03-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.57748103141785 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …