З Полтави їду до Дніпропетровська,
П'ю чай... Є настрій... Ну і слава Богу!
Дорога вбита... Рима є - "лоховська":
(Лохи - це ті, хто платить за дорогу...)
І хтось, хто змінює щодня свої краватки,
Я сподіваюся, лишиться це між нами,
Цей хтось спочатку з нас узяв податки,
І схоже - гроші закопав у ями.
Тут десь моя... Спинюся, пошукаю:
Можливо ця? Чи та? Ця наче більша!
Та грошей в них я не спостерігаю -
Їх мабуть покладуть туди пізніше...
Загляну, як вертатимусь додому...
Пора... Хоча - одну ще забаганку:
Помічу тільки цівкою тонкою
Одну, для мене підходящу, ямку...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design