І спить весна, немов моя Вітуся
(після вчорашнього "сидіння" в інтернеті
до темряви, аж ген до третіх півнів,
яких давно у Львові вже не чути...),
ще... ловить сни, м"які і легкотілі,
ще... ніжиться, всміхається дитина,
коли її ранковим поцілунком
я намагаюся тихенько розбудити...
"Моя мамусю, доброго Вам ранку!" -
і врешті - починається весна!
