Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 21752, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.144.8.79')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Зів'ялі квіти викидають

© Янголя, 09-03-2010
Зів'ялі квіти викидають, Ховають спогади в роки... І тихо мрії помирають Від дотику його руки. Старе подерте рідне крісло, І фотокартка на стіні, Таке чуже і рідне місто У тьмяно-сірому вікні. Холодний незворушний погляд, А у волоссі сивина... Один на волю рветься спогад, Коли залишилась одна. Вона пробачити не вміла Чи може просто не змогла. Колись давно вона любила, Тоді, напевно, і жила. Нечутно серце замирає І трубка у руці димить... Вона давно вже не кохає, Душа ж і досі ще болить.

Написати рецензію	Рекомендувати іншим
Оцінити твір: (голосувати можуть лише зареєстровані) не сподобалось сподобалось дуже сподобалось кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Кілька слів
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© N 47-ий, 10-03-2010

Згенеровано за 0.030071020126343 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати

Зів'ялі квіти викидають

Кілька слів