ти не плутай мене з першим-ліпшим наївним янголом
небезпечно так думати…
поки весну не страчено
(загубилася логіка десь між абзацами зачину)
не любові, а крові – з горлА – наковтавшись наглої
вже не світло в моїх очах…
стрибають пекельні зайчики
їхні танці дратують сусідів, на повну – музика
знаю, знаю, – стервозна…
далеко не кожен витерпить
а десятки імен-телефонів-емейлів витертих?
то нічого страшного, звичайно…
то просто мусила
дозволяти маленькі втрати, високі витрати
і не тліти – нетлінно горіти…
конати полум’ям
а на ранок – порожні пляшки, фрагментарні спогади…
досить дивна
(погана?)
істота – з чужого погляду
на горищі старому тримаю в полоні голема
часом вию на місяць. і все-таки полем йду
непогано блефую
яка із мене пророчиця?
але дещо скажу – без усякої хіромантії
всім банкірам потрібні гроші, а ще – гарантії
всім дівчаткам хочеться принца і просто хочеться…
мерседес? – то банально
шукаю на астон-мартіні
