Тільки не сердься, Серце. Знаю я вже не в моді.
Тиша шукає знаків. Сонце уже на сході.
В світі Душа блукає. Бачу її на сходах.
З даху злітає птаха. Щастя шукає в згоді.
Згодом заходить Правда. Темряву ріже в груди.
Більше вже нас немає. Інші тепер тут Люди.
Зліплені з пластиліну. Ліплять зі снігу грудень.
Пазли складають нові. Знищують сірі будні.
Будуть вони останні. Перші. Чи просто інші.
Може від нас і кращі. Може у чомусь гірші.
В грому просити щастя. В морі топити вірші.
Знаючи трошки краще. Знаючи трошки більше.
