Забуваючи про властивість, розчепились магніти -
Таке дивне в тобі порушення аксіоми.
Припинило сонце чомусь нашу землю гріти,
Та тобі вже, мабуть, все одно, ти сьогодні вдома.
Та тобі вже, мабуть, все одно - так шепоче вітер
І змітає з доріг та з очей пожовкле листя.
Ніч для мене приносить чорні зів'ялі квіти.
На руках залишились карти? - Червоні масті.
Ти знімаєш байдужість - одягаєш кохання маску,
Бо червоне - завжди любов - хоч така коротка...
Бо завдання сьогодні не з легких - зробити казку.
Ну, а завтра? А завтра залишиться тільки фотка.
