і все здавалося б дуже просто:
температура близько нуля,
нудьга зимова, немов короста,
і під ногами хропе земля...
а він хропе – ледве чутно поряд,
хребет його, наче древо снів,
течуть бажання його крізь пори,
ростуть уявні його сини,
разом із ними простора хата -
і пелехата й нашвидкуруч,
бо він не вміє тобі брехати,
як вишні бреше вусатий хрущ,
як молодик обіцяє хмарі
скарби заховані вглиб небес -
він так реально тобою марить,
і прагне з - бо не може без!
і чудеса на його долонях -
лише оті, на які мастак,
шматок від себе тобі відломить,
тобі - якій все не те й не так,
щокою гріє подушці душу,
і сон по спині його повзе,
він спить і хай подрімає довше
адже субота
і сніг,
і дзен.
PS. Приходьте 6 березня о 16.00 на львівську презентацію моєї збірки у книгарні "Є" :)
Деталі тут.
