весна. обсипаються долі
останні уже гіркаві
останні уже перестиглі
останні з гілок мандарини
весна своє небо малює
на стовбурах плямами глини
у неї в кишенях море
у морі човни і риби
дельфіни співають балади
весна розмовляє з ними
так ніби сама з собою
не відкриваючи рота
записує їхні співи
впереміш букви і ноти
і плями від її пальців
вона носа у шарф ховає
і пропускає станцію
де на неї чекають
за пару гнилих мандаринів
і кілька листків з блокнота
весна купує відсрочку -
три дні дощової сльоти
