Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 21577, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.85.224.214')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія вчення Святих

Про терпіння.

© Катруся Степанка, 02-03-2010
Один монах любимим був
П’ятьма благими старцями,
Все ж, від одного завжди чув,
Лиш сварки із образами.
Прийшов кінець його терпіння!
Зоставив монастир.
Шукав у другому спасіння,
Душі потрібний мир.

Тепер вже вісім чоловік
Поводились як друзі,
А двом – все було поперік
І ненависть в услузі.
Монах пішов сумний у третій
І там знайшов неспокій.
Мав сім вже старців добрих дій,
П’ять – в прикрості глибокій.

Притулок знову йде новий,
Монах шукати далі...
Той шлях – чи довгий, чи кривий,
У роздумах... печалі...
Страшно йому.
                       – Невже завжди,
Так буде з ним кругом?
Робити що, як обійти,
Ужитись як... зі злом?
В одному місці – як змогти
Прожити увесь вік?
Хто зможе в цьому помогти –
Молитимусь повік!

Знайшов! – у роздумах благих...
Це було лиш – Терпіння!
Щасливій думці всіх Святих
Яке вже покоління.
Сувій паперу взяв – ТЕРПИ!
Він написав повільно
І в перший монастир ступив,
Без роздумів, помірно.
І тут приходилось не раз
Сприймати злі досади...
І не одного – всіх зараз...
Він не чекав поради.
Виймав папір з-за пазухи,
Читав спокійно, тихо,
Враз прощені усі гріхи,
Забулося і лихо.
Велике вчення:
                      – Я ТЕРПЛЮ
ВО ІМ’Я СИНА БОЖОГО,
ІСУСА!
              – перед Ним стою,
Немає в Нім тривожного!
Один раз дав обітницю,
Ніколи не порушу!
Одну я маю житницю!
Терпіти... тут я мушу!

Так старець чеснотливий,
Знайшов жаданий спокій
І думками цнотливий,
У вірі жив глибокій.

Хто хоче у сіспільстві
Прожити тихо... мирно...
Усі незадоволення
Сприймай завжди спокійно.
Не буде доброчесності,
Мінятимеш місця
І так – до бескінечності...
Мов вихор – все життя.

                           2009 р.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Viktoria Jichova, 02-03-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.68010711669922 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …