І якось пусто,і неначе криком
Стоїть у горлі безкінечний страх
І якось голосно,і наче надто тихо
Співали твої струни у вітрах
А я іду по вулиці і чую
Французький і замріяний мотив
Тебе ні обійму, ні поцілую
Бо ти - вогонь,а я всього лиш дим...
Твого ім"я нікому не розкрию
І твого неба я не осягну
Я не віддам свою найкращу мрію
Та знов я сутінки на себе одягну
Вчорашній вітер мене десь наздожене
І поцілує ніжно замість тебе
А ти мене від себе відженеш
А я промовлю тихо лиш - "не треба..."
А.К.
