МЕНУЕТ
Я пам'ятаю ту солодку муку,
Я пам'ятаю вибух у менi,
Кипляча кров у мозок,ноги,руки
Лилась,мене плекала увi снi.
Як дивно - iншi,любi та коханi
Не простелили небо аж до нiг,
Лише з тобою я знайшов еднання,
Тiльки в тобi я всесвiт перемiг.
Ти одягаеш мiсячнi перлини,
Я пещу жар пронизливих зiрок.
I тiло враз твоi вуста розчинять,
Ти мов рiка,а я - стрiмкий струмок.
I ти одна пiдкориш моi зливи,
Мое насiння,стовбури i цвiт.
Твоя весна вражаюче вродлива
Затьмарила для мене цілий світ.
