Я Вас зустрів, хоч і не сподівався
Зустріти сонце в царині пітьми.
Чи я зміцнів, чи, може, я зламався,
Та йшов у латах в гості до зими.
Ви в мою душу влились первоцвітом,
Пробивши сніг моїх пісних думок,
Це Ви мені подарували літо
І я побачив, що до раю – крок.
Тепер пірнаю у палітрі новій,-
Пастелі у мереживах надій.
Мене живить єдине Ваше слово,
Бо є стихія в іскорці малій.
