Паперовий літачок запустив ти на орбіту,
посадив на нього всіх, кого не лінь
і любуєшся як він летить по Небу - так несамовито...
Я ТАК тебе люблю! Всі знають: ти - мій Син:)
- Іди до мами, -
який ти в мене молодець. -
Покажи свій літачок у небі пальчиком, -
хай мама знову мило посміхнеться:)
Ми так кохаємо з тобою спілкуватись,
а кожен крок до тебе - мов політ,
бо легкість й Щастя він дарує,
і разом з нами посміхається весь Світ:)
Ти виростеш так скоро,
та не це мене хвилює...
Ти знов запустиш паперовий літачок,
і він у небі Сонце намалює:)
Ти відчуєш радість польоту,
і твоє СердЕнько радісно заб"ється.
А я відчую усе те тепло,
що з'являється, коли наша мама сміється:)
П.С. І чому слова, випущені зсередини, ТАК нагадують поезію?!)))
