Через життя проходить безліч душ,
воно є всяке – як контрастний душ,
у думці, в слові, в ділі... спілкування,
сварливе, ніжне, хитре... і мовчання.
Мовчання різне у душі і тіла –
погане мати в помислах не сміла,
Душа мовчить – хоч в праці наш язик,
і цілий день проговорити звик.
Є друге ще мовчання – це у слові,
весь час хороші, чистенькі і нові...
та в серці завжди помисли худі,
усі знаходяться в кривавому суді.
Мовчати краще, а чи говорити,
чим міряти і як судити...
Життя достойно можемо прожити,
якщо у Славу Божу все робити.
2009 р.
Св. Пимєн: «Є люди, які ніколи не говорячи, говорять безперестанно, а є люди, які говорячи зранку до вечора, завжди мовчать. Під першими розумію тих, які мовчать язиком, але в серці своєму осуджують ближнього. Під другими розумію тих, котрі язиком говорять безперестанно, але серце ні про кого не помислить худого».
